Бежит река, шумит река,
Уносит свои воды.
Летят века, спешат века,
Торопят наши годы.
И где-то, знаем, их предел.
Его ещё не видно.
Как завершить земной удел,
Чтоб было необидно?
Я, каждый раз, бросаю взгляд
На то, что уже было;
Но всё то прошлое, назад,
Для нас невозвратимо.
Былых ошибок не стереть
И чистый лист не вставить.
Нам нужно правильно взрослеть
И Бога чаще славить.
Несётся время, унося
Надежд мираж пустынный;
И, быстро в завтра уходя,
Мы мерим путь недлинный.
И в чудо веря, счастья ждём,
Взор к небу устремляем.
Здесь, всё же, с верою живём,
О будущем мечтаем.
Секунды мчатся как всегда.
Нам миг на память дарят.
А годы, словно поезда,
Вновь свой перон оставят.
И незаметный бег времён,
По солнечной спирали,
С собою список взяв имён,
Несёт в неведомые дали.
Вячеслав Переверзев,
USA
Родился в Украине, на Донбассе, г. Горловка. Другой сайт: http://stihi.ru/avtor/slavyan68
Прочитано 1860 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
